прозорро

Одна з небагатьох реформ, які за три роки після революції можна назвати успішними – це реформа держзакупівель, обличчям якої є, вже ставши знаменитою на весь світ, електронна система ProZorro.


Само собою, будь-яка хоч скільки-небудь вдала спроба побороти корупцію хоча б в одній зі сфер, завжди наштовхується на протидію, адже держзакупівлі – це майже половина бюджету країни, ніхто просто так не віддасть такий ласий шматок.

Протидія може приймати вельми химерні форми – від прямого протягування через парламент анти-реформаторських законопроектів до спланованої кампанії з дискредитації реформи і її авторів.

Однією з таких форм протидії реформи є поширення всіляких міфів про саму систему ProZorro і про реформу в цілому. Але міфи – вони для того і існують, щоб їх розвіювати. Давайте цим і займаємося.

Міф №1. Все куплено до нас.

Важливо розуміти, що ProZorro – це не чарівна паличка, а інструмент. Інструмент, який дозволяє будь-якому охочому бачити весь процес від початку і до кінця. Саме ця можливість бачити все і є основним запобіжником від будь-яких підтасовок.

Адже не так-то просто чиновнику взяти на себе відповідальність за неправомірний вибір переможця торгів, якщо рішення про такий вибір потрібно власноруч підписати і викласти в систему на загальний огляд. А ще з системи нічого не можна видалити. Навіть якщо замовник захоче внести зміни в документацію, її попередня версія залишиться в системі, доступна для перегляду і скачування.

Звичайно ж, жоден інструмент не буде працювати, якщо ним не користуватися. В даному випадку це означає, що бізнес не повинен залишати без уваги порушення, які допускають замовники в системі – потрібно задавати питання, писати скарги, звертатися в аудиторську службу і Антимонопольний комітет. ProZorro дає для цього масу можливостей.

Міф №2. ProZorro дуже дорого обходиться бюджету.

Спочатку система замислювалася і реалізовувалася волонтерами і абсолютно безкоштовно. Трохи пізніше до її створення долучилися міжнародні фонди і деякі IT-компанії, які бачили в системі комерційні перспективи для себе в майбутньому. У підсумку на створення ProZorro не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів, що дозволило їй стати дійсно незалежною.

Більш того, плата, яка стягується з учасників торгів, пропорційно ділиться між бюджетом і торговими майданчиками, що робить систему одночасно і самоокупною, і вигідною для майданчиків. Але про торгові майданчиках ми поговоримо в наступному міфі.

Міф №3. ProZorro – це приватна годівниця для її творців.

Архітектура ProZorro – унікальна. І цей факт вже є визнаним в усьому світі. Система побудована так, що держава лише адмініструє центральну базу даних (ЦБД), а всі дії в цій базі відбуваються через так звані торгові майданчики, яких в системі вже більше десяти.

Торгові майданчики – це IT-компанії, які розробили відповідний софт, пройшли акредитацію і стали частиною ProZorro. Таким майданчиком може стати будь-яка компанія, яка в змозі задовольнити умовам акредитації, тобто ProZorro не тільки відкриває величезний ринок публічних закупівель для бізнесу, але і сама по собі є вигідною і, що найголовніше, абсолютно прозорим бізнесом.

B2G в чистому вигляді. Більш того, за рахунок конкуренції між майданчиками замовники та учасники отримують постійно вдосконалюваний сервіс, яким ніколи не похвалилася б держава, будь воно одноосібним адміністратором системи.

І звичайно ж, така конфігурація системи знижує до мінімуму корупційні ризики в частині втручання в систему. Адже з усіма майданчиками не домовишся, а інформація на них відображається одна і та ж і на всіх одночасно.

Міф №4. Брати участь в торгах занадто дорого.

За участь в торгах з учасників дійсно може стягуватися плата. Її розмір залежить від очікуваної вартості лота і становить від 17 до 1700 гривень. Ті, хто коли-небудь брав участь в державних торгах за старою системою, не дадуть збрехати – дуже часто витрати на роздруківку величезної купи паперових копій, час співробітників, витрачений на їх зшивання і опечатування, а також витрати на транспортування спочатку документації, а потім і уповноваженого працівника до місця офіційного розкриття тендера (особливо якщо вони проходив в іншому місті) тягнули і на значно більші суми.

До того ж деякі майданчики мають свої бонусні програми (це і є результат тієї самої конкуренції), за якими нова дійова особа може, наприклад, спробувати свої сили на декількох перших торгах безкоштовно або ж, крім участі в торгах, отримує від майданчика ще й різні “бонуси” в формі безкоштовних навчальних семінарів і вебінарів з публічних закупівель.

Міф №5. Нікому скаржитися.

ProZorro влаштована так, що по ходу торгів і після їх закінчення є можливість задати питання, отримати уточнення від замовника або відправити скаргу не відходячи від комп’ютера. Для так званих допорогових закупівель (до 200 тисяч гривень для товарів і послуг та до 1,5 мільйона гривень для робіт) всі такі скарги розглядаються спеціальною комісією.

Для надпорогових закупівель (понад перерахованих сум) основним органом оскарження є Антимонопольний комітет. Досить клікнути на відповідну кнопку в системі і ваша скарга автоматично буде надіслана до органу оскарження. При цьому, торги будуть припинені до винесення рішення.

Але навіть якщо десятиденний термін на оскарження після закінчення торгів вже пройшов, у вас все одно залишається можливість звернутися Державну аудиторську службу, яка здійснює фінансовий контроль за державними закупівлями.

Ну а якщо рішення того чи іншого органу все ще викликає у вас сумніви, то вам пряма дорога до суду, через який можна оскаржити будь-яке рішення. До того ж, завдяки тотальній відкритості системи, будь-який бажаючий може самостійно моніторити хід абсолютно всіх торгів в системі.

Для цього досить зайти на аналітичний модуль ProZorro, який знаходиться за адресою: bi.prozorro.org. Його можливості майже безмежні. Тут ви можете, наприклад, відстежити якість всіх тендерів будь-якого із замовників або знайти для себе ніші з низькою конкуренцією, тобто ті тендери, де бере участь мінімальна кількість представників бізнесу. Так що способів відстояти свою правоту – маса, головне – використовувати їх.

...