промисловістьДля того щоб відповісти на просте питання – що буде через десять років – потрібно просто уважно подивитися, що відбувається зараз у нашій промисловості. А точніше, що сталося з нашою промисловістю за останні два роки. Це дуже важливо для розуміння майбутнього.

За повідомленням ubr.ua державна служба статистики підрахувала виробництво продукції української промисловості в натуральних одиницях за вісім місяців 2015 і 2013 року, але вже без урахування Криму. Це дозволяє реально оцінити, що ж сталося в українській промисловості. Хто впав, а хто не тільки пережив ці два роки кризи, але і зробив хороший запас на майбутнє.

Можна привітати виробників м’яса птиці. За вісім місяців 2015 виробництво цієї продукції в натуральних одиницях виросло на 34 пункту. Україна суттєво наростила експорт цієї продукції, але не в ЄС, там свого м’яса птиці нікуди дівати, тому Україна почала активно продавати цю продукцію в Ірак, Іран і навіть Китай. А це величезні ринки збуту.

На 14% зросли виробництво соняшникової олії, і на 14,3% виробництво вершкового масла в 2015 році в порівнянні з 2013 роком. І знову-таки за рахунок експорту. Індія найактивніший покупець нашої соняшникової олії, а останнім часом Україна почала цю продукцію поставляти в Китай.

Розвиток харчової промисловості – ось майбутнє України. Саме ця сфера економіки може дати найбільший приріст ВВП. Хоча, не всі сегменти. Зокрема на 25% впало виробництво твердих сирів і на 45% виробництво шоколаду та шоколадних цукерок. Ці сегменти були орієнтовані, насамперед, на Росію, і тепер у них немає майбутнього.

Продукти харчування – це добре і цікаво, а що ж машинобудування України? Тут немає однозначної думки, або точніше все залежить від виду машинобудівної продукції. За вісім місяців 2015 виробництво трансформаторів виросло на 60% в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року. Виробництво плугів виросло на 14%, а виробництво електромонтажних приладів виросло на 5%. Але при цьому впало майже в 10 разів виробництво легкових автомобілів, фактично зупинилася виробництво літаків і ракет-носіїв, дуже мало роблять вагонів і автобусів.

Українське машинобудування вже почало трансформуватися, і за десять років має радикально змінитися. Швидше за все, припиниться виробництво більшості готових машин і механізмів, але будуть більше виробляти комплектуючих та запчастин. Тим більше що вже зараз є певні успіхи по виробничій кооперації з ЄС. Наприклад, ізоляційні проводи Україна продає в Німеччину та Угорщину за давальницькими схемами. І це тільки початок. Надалі Україна зможе більше виробляти продукції для ЄС за давальницькими схемами. І це може частково врятувати українське машинобудування після відходу Росії з цього ринку.

І ще, не забувайте про фармацевтику. За вісім місяців 2015 виробництво лікарських препаратів, що містять пеніцилін, зросла на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року. Дійсно відбулося імпортозаміщення. Вже зараз близько 55% всіх ліків, які продаються в Україні, це вітчизняні ліки. Високі ціни на імпортні ліки суттєво допомогли українським фармацевтам. На жаль, хворіють всі, і тому не можна без ліків. Тим більше, що наші фармацевти навчилися робити ліки не гірше ніж в ЄС.

І ще одна сфера, яка, може і буде розвиватися – це виробництво будівельних матеріалів. Тут не все так однозначно. Наприклад, виробництво цементу в 2015 році впала порівняно з 2013 роком, зате виробництво газо-блоків і цегли зросло. Може не так активно, але українці будуються, і будуть будуватися. Хтось просто таким чином буде інвестувати гроші, які він вивів з банків. Але багатьом дійсно потрібно житло, а спрощення умов реєстрації нерухомості та самостійного будіництва хороший стимул побудувати своє житло. А досвід виробництва будівельних виробів в Україні є, і успішний в цілому.

А що ж потрібно буде закрити, або хоча б подумати про згортання бізнесу? Тут теж все зрозуміло. Виробництво чавуну за 8 місяців 2015 року з порівнянні з аналогічним періодом 2013 впало на 28%, прокат чорних металів на 35%. Металургійні заводи старі, в їх реконструкцію потрібно інвестувати сотні мільярдів доларів, але це ніхто не хоче робити. Попит у світі на метал падає. А незрозуміла ситуація в східних регіонів України тільки створює проблеми. Тому, швидше за все, через десять років в Україні залишиться кілька металургійних заводів, які ще більш-менш можуть похвалитися новим обладнанням. Всі інші закриються і підуть на металобрухт. Ось такий парадокс життя. Їх цінність це тільки метал для нового металу.

Швидше за все, на металобрухт доведеться порізати і хімічні заводи. Сировину ці заводи, як правило, отримали з Росії. А тепер вони фактично не можуть працювати без російської сировини. Практично вся продукція хімічних заводів показує дуже велике падіння виробництва в 2015 році в порівнянні з 2013 роком. Це вже історія. А може й добре. Закриття хімічних заводів дозволить поліпшити екологію в Україні.

Можна ще згадати про легку промисловість. Але тут думки дуже прості. Українські швейна і взуттєва промисловість давно вже запрацювали за давальницькими схемами в ЄС. Тепер потрібно це тільки розширити і розширювати. Тим більше що в Україні ще довго буде дешева робоча сила у легкій промисловості.

Ось так все просто. Промисловість України повільно, але впевнено перебудовується на нові цілі та орієнтири. Тому через десять років багато чого буде іншим, але це не означає, що не буде бізнесу або, що не потрібно ним займатися. Потрібно просто не займатися безперспективними напрямками бізнесу.

...