розраунока відпускних

Літо – пора довгоочікуваних відпусток і непростий час для бухгалтера будь-якого підприємства. Як швидко і правильно розібратися в розрахунках? Порядок нарахування заробітної  плати  різноманітних сфер господарювання має свої особливості, проте, існують загальні правила, які стосуються  розрахунків для кожного. Серед таких спільних правил нарахування відпусток.


Відпустками,  за які передбачено в Україні збереження заробітку, станом на травень 2017 року є: щорічні основні та додаткові  відпустки,  (за вислугу років, за шкідливість тощо), творчі (для написання дипломних, дисертацій тощо); соціальні  (на діти та ін.), за особливий характер праці та інші, що прописано окремими галузевими угодами.

Основна чергова відпустка працюючого в Україні складає не менше  24 календарні дні за відпрацьований  робочий рік (12 місяців). Вона може бути також поділена працівником, за згодою із безпосереднім керівником, на зручні частини, але більша з частин не має бути меншою за 14 календарних днів. Під час відпустки за працівником зберігається не тільки середньомісячний заробіток, а й робоче місце.

Середня заробітна розраховується  шляхом  діленням суми нарахованого доходу працівника за попередні  дванадцять  місяців на кількість відпрацьованих  днів та множенням одержаної суми на кількість днів, які особа  перебуватиме у відпустці і розраховується за формулою:

В= СЗП*Ккд, де В – сума відпускних, СЗП – середня заробітна  плата за період розрахунку, Ккд – кількість календарних днів, що припадають на час відпустки.

Коли працівник запланував трохи перепочити від робочих буднів, то він сміливо може  розраховувати на виплату, яка обраховується  як сумарний заробіток за 12 місяців, що передують  місяцю, у якому особа перебуватиме у відпустці, (а у випадку, коли працівник пропрацював меншу кількість місяців, цей період складає фактично відпрацьований час працівником) поділену  на кількість календарних днів у році окрім  святкових і неробочих днів, а також за мінусом тих днів, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати. До складу сукупного доходу, який бере участь у розрахунку будь-якої оплачуваної відпустки  входять усі постійні виплати: основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії, а також оплачувані відпустки і доплата до мінімального розміру, якщо такі мали місце, окрім одноразових виплат (наприклад, відрядження).

У випадку, коли у  періоді, за який відбувається розрахунок змінювався посадовий оклад відповідно до законодавчих змін (наприклад, зміна тарифних розрядів або зміна мінімальної заробітної плати), то сума заробітної плати в тому періоді збільшується на коефіцієнт збільшення окладу. Якщо працівника просто перевели із посади на посаду і у нього збільшився оклад за рахунок зміни посади, то такий заробіток не підлягає коригуванню.

При розрахунку відпускних коригування застосовується обов’язково до заробітку працівника будь-якої форми власності, за умови законодавчої зміни посадових окладів чи мінімальної заробітної плати.

Приклад розрахунку відпустки.

Припустимо, працівник планує відпустку з 15.05.2017 року по 15.06.2017 року на 30 днів. Попередні 12 місяців –  травень 2016 р.- квітень  2017 р. Якщо у грудні 2016 року працівник 9 днів не був на роботі (за власний рахунок), то кількість днів, які беруть участь у розрахунку зменшується на 9. Таким чином, заробіток із травня 2016 року по листопад 2016 року за кожним місяцем перемножується на коефіцієнт 1,349 і складає  5396,00 (у кожному місяці). Починаючи із листопада 2016 року і по квітень 2017 року заробіток працівника перемножується на  коефіцієнт 1,42 і складає суму 5680,00 грн. У листопаді 2016 заробіток працівника складає 3500,00 (із коригуванням), бо працівник не працював 9 днів (перебував у відпустці без збереження заробітної плати).

1,42 та 1,349 – коефіцієнти збільшення заробітної плати.

64276: (353-9)= 186,85 грн – середня заробітна плата працівника за 1 день.

186,85*30 календарних днів відпустки = 5605,50 – сума відпускних працівника.

Якщо працівник звільняється,  йому виплачується компенсація за невикористані відпустки, яка розраховується  аналогічно, за загальними правилами нарахування відпускних.

Отже:

  1. Відпустка працевлаштованої людини, яка протягом року працювала 12 місяців не може бути меншою, ніж 24 календарні дні.
  2. Для розрахунку відпустки беруться усі постійні виплати, які мав працівник за попередні 12 місяців.
  3. Заробіток перемножується на коефіцієнт зміни посадового окладу (або мінімальної заробітної плати), якщо така зміна відбувалася протягом попередніх 12 місяців на рівні законодавчих змін, а не зміни посади.
  4. До розрахунку не включаються одноразові виплати (наприклад, компенсація вартості проїзду до місця роботи).