криптовалюта

Про криптовалюту сьогодні говорять на кожному кроці. Тим часом, поки одні вважають її революційним трендом на фінансовому ринку, а інші – глобальною фінансовою міхуром, який одного разу лопне, більшість поки взагалі має дуже віддалене уявлення про те, що це таке. Спробуємо пояснити, що таке криптовалюта, простими словами.


Сам термін “криптовалюта” (crypto currency) існує з 2011 року і зобов’язаний своїй появі американському журналу Forbes, хоча фактично перша така валюта – біткоіни – була випущена в 2009-му. За своєю суттю це цифрова (електронна валюта), яка створюється в інтернеті і не має фізичних носіїв. Ці “гроші” створюються за допомогою спеціального крпитографічного шифру. На перший погляд здається, що це ті ж електронні гроші, однак насправді крпитовалюта – це щось зовсім інше.

Перш за все відмінність в тому, що за створення криптовалюти не відповідає жоден спеціалізований орган, який регулює емісію, як, наприклад, ФРС США контролює випуск доларів або НБУ – гривні. В основі криптовалюти лежить система блокчейн – розподілена база даних. Чим популярніша криптовалюта, тим більший обсяг пам’яті забезпечує її зберігання. Створюється вона за допомогою електронних обчислень і являє собою код, згенерований комп’ютером. Процес створення такого коду ( “видобутку” криптовалюти) називається Майнінг і відбувається на великій кількості комп’ютерів, розташованих в різних місцях, вони можуть перебувати навіть по всьому світу, як у випадку з біткоін – найпопулярнішою криптовалютою.

Майнери бувають різних масштабів. Хтось обладнує для цього цілі зали (так звані ферми), інвестуючи великі суми в покупку обчислювального обладнання. Хтось просто встановлює на своєму комп’ютері спеціальну програму і “видобуває” криптовалюту в малих обсягах. Мало того, будь-який бажаючий при відповідних знаннях може створити свою криптовалюту.

Коли ми говоримо про оплату звичайними грошима, не важливо, готівкою або в електронній формі, завжди є посередники – платіжні системи, банки, обмінники, які диктують свої правила. Наприклад, в певних умовах банк може заблокувати рахунок або карту клієнта. Криптовалюта дозволяє обходитися без таких посередників, багато в чому вона для цього і створена. Немає ніякого банку, що регулює її обіг, вона надходить від користувача до користувача. Як наслідок, обіг таких одиниць складно відстежувати і контролювати, зокрема, податковим органам. Причому відстежити саму транзакцію не так складно, набагато проблематичніше довести, що той чи інший гаманець належить конкретній особі.

У відсутності посередників є свої недоліки. Наприклад, в разі помилкової транзакції повернути оплачену суму вже не можна ніяким чином, хіба що умовити їх нового власника. Ще один мінус – різне ставлення різних держав до обігу таких одиниць, деякі країни серйозно обмежують операції з ними або взагалі забороняють.

Щоб стати власником криптовалюти, її не обов’язково генерувати. Можна її просто купити за звичайні гроші у Майнера. При цьому, як і в випадку з покупкою звичайної валюти, продавець візьме комісію, щоб обмін був йому вигідний. Зазвичай для покупки і продажу криптовалюти використовують спеціальні біржі, але є і обмінники, а також спеціальні термінали, де можна набрати номер гаманця і внести готівку.

На споживчому ринку поки досить мало місць, де можна купити товар або оплатити послугу біткоінами або інший криптовалютами. Зазвичай ці віртуальні гроші використовуються як інструмент інвестування, щоб купити їх, а потім продати, заробивши на різниці курсів, курс, в свою чергу, залежить від попиту – чим цифрова валюта популярніша, тим дорожче вона коштує.