спадщина

У ст. 1224 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) передбачено умови, за яких спадкоємець усуватиметься від права на спадщину.

Так, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Дане положення не застосовується до особи, що вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Визнати спадкоємця негідним може тільки суд.

Нотаріус не має права відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину навіть за наявності у нього яких-небудь беззаперечних даних, що підтверджують необхідність усунення спадкоємця. Відмова може бути законною тільки в тому випадку, якщо нотаріусу надано рішення суду, що вступило в законну силу, в якому спадкоємець визнаний негідним, тобто таким, що не має права успадковувати.

Таким чином зацікавлені спадкоємці можуть визначити у нотаріуса коло спадкоємців, що мають право на отримання спадщини. До отримання такого рішення нотаріус не має права відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, окрім випадку, якщо зацікавлений спадкоємець попіклується про наявність ухвали про забезпечення позову, в якій буде заборонено видавати свідоцтво про право на спадщину потенційно негідному спадкоємцю, оскільки у разі отримання ним спадщини і визнання його усуненим від права на спадщину, процес повернення такої спадщини належним спадкоємцям може бути ускладненим.

Слід зважати на те, що здійснення протиправного діяння з необережності не робить спадкоємця негідним.

Цивільний кодекс України також передбачає випадки, коли спадкоємець з корисливих мотивів перешкоджав спадкодавцеві належним чином висловити свою останню волю в заповіті, якщо така остання воля була направлена на усунення від отримання або зменшення частки цього спадкоємця. Такі дії можуть проявлятися у тому, що спадкодавець перешкоджав немічному спадкодавцеві у пересуванні, у зв’язку з навколишнім світом, що унеможливлювало належним чином оформити спадкодавцем заповіт.

Окрім того, важливим є питання, чи потребував спадкодавець сторонньої допомоги, адже якщо вона не була необхідна, потреба в наданні утримання та догляду не виникала.

Ухилення від виконання обов’язків щодо утримання і догляду спадкодавця може бути підтверджено вироком суду або матеріалами цивільної справи про стягнення аліментів, або іншими наданими доказами, що підтверджують ухилення від виконання цих обов’язків.

Щодо визнання шлюбу недійсним, то підстави необхідно зазначити, що ст. 39 Сімейного кодексу України визначено підстави, коли шлюб визнається недійсним.

Отже,  шлюб визнається недійсним, коли він зареєстрований:

  • з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі,
  • між особами, які є родичами прямої лінії споріднення,
  • між рідними братом і сестрою,
  • з особою, яка визнана недієздатною,
  • та укладений з порушенням принципу добровільності або якщо один з членів подружжя не досягнув на момент укладення шлюбу шлюбного віку.

Джерело: Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

...