Банки зобов’язали здійснювати фінансовий моніторинг за європейськими стандартами. Тепер їх клієнтам доведеться доводити легальність доходів, що в українських реаліях зробити дуже непросто.
З вересня цього року почала діяти постанова НБУ № 42, яке передбачає зміни до положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Здавалося б – чергова технічна постанова, але воно докорінно змінює підходи банків до перевірки і вивчення клієнтів. Відтепер банки зобов’язані, крім первинної процедури ідентифікації, перевірки паспорта та ідентифікаційного коду, до яких ми всі вже звикли, вимагати також документальне підтвердження джерел походження коштів клієнтів.
Наприклад, це можуть бути документи про отримання спадщини, продаж майна, довідка про доходи або заробітну плату і інше, що підтверджує легальність ваших грошей.
Цього вимагає більш ризико-орієнтований підхід, який передбачає перевірку не тільки на етапі встановлення ділових відносин, а й протягом усього періоду обслуговування клієнта в банку.
Це все необхідно, щоб не допустити операцій, які не відповідають виду діяльності клієнта або ж вони не відповідають його розміру легальних доходів.
Уявіть класичну ситуацію, коли в банк звертається особа, яка хоче купити дороге авто або квартиру вартістю в кілька сотень тисяч гривень, якщо не мільйонів. Або просто перевести, скажімо, 200 тис. грн. У той же час, єдине джерело її доходів – це офіційна зарплата в розмірі 8 тис.грн.
За новими правилами, якщо такий клієнт не зможе надати додаткові документи, що підтверджують походження його коштів, банк не має права допустити відповідну операцію. Адже не зрозуміле походження цих коштів.
В іншому випадку, це буде означати, що банк погоджується з тим, що такий клієнт не їв, не пив, не платив комунальні послуги, одним словом, нормально не жив останні два роки. А як ви знаєте, в Україні заборонено готівковий продаж чого-небудь, що коштує більше 50 тис. грн.
Тобто, якщо раніше клієнт вибирав банк, вивчаючи його продукти, фінансові показники і ділову репутацію власників, то тепер і банк буде цікавитися легальністю стану клієнта. І вирішувати, чи може він його обслуговувати чи ні.
Як уточнюється, запит джерел походження коштів не виняток, а правило, яке прийнято в усіх цивілізованих країнах світу.
