Професійне вигорання!

Професійне вигорання – це нестача емоцій для життя і роботи. Виділяють три стадії професійного вигорання:


Перша стадія: приглушення емоцій, згладжування гостроти почуттів і свіжості переживань. Зникають позитивні емоції, з’являється відстороненість у відносинах з членами сім’ї. Виникає стан тривожності, незадоволеності.

Друга стадія:
виникають непорозуміння з колегами, з’являється антипатія, а потім і спалах роздратування по відношенню до колег.

Третя стадія: притупляються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу, людина стає байдужою до всього.

Також виділяють три аспекти професійного вигорання

Перший – зниження самооцінки. Як наслідок, такі «згорілі» працівники відчувають безпорадність та апатію. Згодом це може перейти в агресію і відчай.

Другий – самотність. Люди, які страждають від емоційного вигоряння, не в змозі встановити нормальний контакт з іншими людьми.

Третій – емоційне виснаження, соматизація. Втома, апатія і депресія, які супроводжують емоційне вигорання, призводять до серйозних фізичних нездужань – гастриту, мігрені, підвищеного артеріального тиску, синдрому хронічної втоми і т.п.

Симптоми професійного вигорання

Психофізичні симптоми.

  • Відчуття постійної втоми не тільки вечорами, але і вранці, відразу після сну (симптом хронічної втоми).
  • Відчуття емоційного і фізичного виснаження.
  • Зниження сприйнятливості і реактивності у зв’язку зі змінами зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію).
  • Загальна астенізація (слабкість, зниження активності і енергії).
  • Часті безпричинні головні болі; постійні розлади шлунково-кишкового тракту.
  • Різка втрата або різке збільшення ваги.
  • Повне або часткове безсоння.
  • Постійна загальмованість, сонливість і бажання спати протягом усього дня.
  • Задишка або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженні.
  • Помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику.

Соціально-психологічні симптоми. 

  • Байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості).
  • Підвищена дратівливість на незначні, дрібні події.
  • Часті нервові зриви (спалахи невмотивованого гніву або відмови від спілкування, відхід у себе).
  • Постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, образи, сорому, підозрілість, скутість).
  • Почуття неусвідомленого підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так, як треба»).
  • Почуття гіпервідповідальності і постійне відчуття страху, що «не вийде» або «я не впораюся».
  • Загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (за типом «як не старайся, все одно нічого не вийде»).

Поведінкові симптоми:

  • Відчуття, що робота стає все складніша і складніша, а виконувати її – все важче і важче.
  • Співробітник помітно змінює свій робочий режим (збільшує або скорочує час роботи).
  • Постійно, без необхідності, бере роботу додому, але вдома її не робить.
  • Почуття марності, невіра в поліпшення, зниження ентузіазму по відношенню до роботи, байдужість до результатів.
  • Невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрявання» на дрібних деталях, які не відповідає службовим вимогам, витрата більшої частини робочого часу на мало усвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій.
  • Дистанційованість від колег, підвищення неадекватної критичності.
  • Зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день сигарет, застосування наркотичних засобів.

Ситуації, що впливають на виникнення професійного вигорання. 

  • Початок своєї діяльності після відпустки, канікул, курсів (функція – адаптаційна);
  • Ситуації емоційно неадекватного спілкування з суб’єктами процесу, особливо з керівництвом і клієнтами;
  • Проведення презентацій, заходів, на які було витрачено багато сил і енергії, а в результаті ніхто не відчув відповідного задоволення;

Причини виникнення професійного вигорання.

  • Висока емоційна включеність в діяльність – емоційне перевантаження.
  • Відсутність чіткого зв’язку між процесом і одержуваним результатом, невідповідність результатів витраченим силам.
  • Жорсткі часові рамки діяльності, обмеженість часу для реалізації поставлених цілей.
  • Невміння регулювати власні емоційні стани.
  • Неврегульованість організаційних моментів діяльності: навантаження, розклад, кабінет, моральне і матеріальне стимулювання.
  • Відповідальність курівництвом, клієнтами, суспільством в цілому за результат своєї праці.
  • Відсутність навичок комунікації та вміння виходити з важких ситуацій спілкування.

Зниження рівня професійного вигорання.

  • Слід зазначити, що знизити рівень професійного вигорання можна тільки за рахунок роботи над тим, над чим ти владний, тобто за рахунок роботи над собою, і що робота над собою передбачає серйозні вольові зусилля.
  • А це означає, що потрібно прагнути до рівноваги і гармонії, здорового способу життя, задовольняти потреби в спілкуванні; вміти отримувати задоволення; вміти відволікатися від переживань, пов’язаних з роботою.
  • Навчитися трансформувати негативні переконання, почуття відчаю, втрати сенсу і безнадії. Прагнути знаходити сенс у всьому – як у значних подіях життя, так і в звичних, повсякденних турботах. Увійти в якесь співтовариство.
  • Зайнятися підвищенням рівня професійної майстерності.

Поради

  • Намагайтеся дивитися на речі оптимістично.
  • Прагніть побороти страх.
  • Знайдіть час, щоб побути наодинці з собою.
  • Вимагайте від себе по своїми можливостями.
  • Показуйте, говоріть оточуючим, якщо вам щось не подобається.
  • Будьте м’якшими зі своїми дітьми.
  • Намагайтеся рідше говорити: «Я цього не можу зробити».
  • Використовуйте можливість виступити з промовою.
  • Слідкуйте за фігурою.
  • Маленькі радощі в Ваших руках.
  • Пам’ятайте, що Ви красиві !!!
  • Проявляйте Ваші емоції і давайте вашим друзям обговорювати їх разом з Вами.
  • Говоріть про те, що трапилося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими.
  • Відставте почуття сором, коли інші надають вам шанс говорити або пропонують допомогу.
  • Пам’ятайте, що важкі стани, характерні для вигорання, підуть тільки в тому випадку, якщо Ви будете працювати над собою.
  • Якщо не вживати заходів, вони будуть відвідувати вас протягом тривалого часу.
  • Виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку, роздумів.
  • Проявляйте ваші бажання прямо, ясно і чесно, говоріть про них сім’ї, друзям і на роботі.
  • Постарайтеся зберігати нормальний розпорядок вашого життя, наскільки це можливо.
  • Смійтеся, посміхайтеся, жартуєте.
  • Міркуйте про хороше, приємне.
  • Виконуйте різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів.
  • Розглядайте кольори в приміщенні, пейзаж за вікном, фотографії та інші приємні або дорогі речі;
  • Подумки звертайтеся до вищих сил (Бога, Всесвіту, великій ідеї).
  • «Купайтеся» (реально чи подумки) в сонячних променях.
  • Вдихайте свіже повітря.
  • Читайте вірші.
  • Висловлюйте похвали, компліменти кому-небудь просто так.

Сподобалась стаття? Будь ласка, поділіться зі своїми друзями:
Коментарів: 1
  1. Володимир

    Професійне вигоряння – це реальна проблема нашого суспільства. Люди не розуміють, що всіх грошей не заробиш, а навантажувати треба себе з розумом.

Залишити відповідь

:) :D :( :o 8O :? 8) :lol: :x :P :oops: :cry: :evil: :twisted: :roll: :wink: :!: :?: :idea: :arrow: :| :mrgreen: