Бізнес-модель логічно описує, яким чином організація створює, поставляє клієнтам і набуває вартість (економічну, соціальну, культурну та ін.). По суті, вона описує, як бізнес буде заробляти гроші. Запускаючи стартап, купуючи готову компанію або інвестуючи в чийсь бізнес, ви повинні відповісти на ключові питання щодо вашої бізнес-системи: «Що?», «Як?», «Для кого?», «З ким?» І т.п.
Сьогодні багато компаній, особливо інтернет-стартапи, вважають розробку бізнес-моделі необов’язковою. Вони наївно вважають, що варто тільки створити якусь соціальну, культурну, розважальну цінність, як люди відразу завалять їх грошима. Відсутність бізнес-моделі є надзвичайно ризикованим. Навіть великі компанії з величезним числом користувачів постраждали від цього. Наприклад, сумно відомий провал первинного публічного розміщення акцій Facebook.
Бізнес-моделей не так вже й багато.
Компанія, що пропонує свої послуги приватним особам, використовує модель «Бізнес для Споживача» (В2С), роблячи гроші на продажі продуктів або послуг безпосередньо споживачам.
Компанія, яка продає обладнання та інструменти для бізнесу, використовує модель «Бізнес для Бізнесу» (B2B), роблячи гроші на продажі продуктів або послуг не кінцевим споживачам, а іншим компаніям.
Якщо людина має доступ до ринку, де вона може взаємодіяти з іншими людьми і обмінюватися з ними товарами або послугами, це – модель «Споживач для Споживача» (С2С). Торговий майданчик (наприклад, eBay, Taobao), нічого не продаючи споживачам, бере гроші з користувачів у вигляді відсотка з кожної укладеної угоди.
Нарешті, якщо компанія надає послуги державі, це – модель «Бізнес для Держави» (B2G). Найчастіше державні контракти укладаються в сфері будівництва та ІТ. Все інше – просто варіації цих чотирьох основних бізнес-моделей.
Стартапи часто використовують одну з різновидів B2C моделей. Коли стратапер розповідає інвесторам, що планує зібрати велику аудиторію і потім її монетизує за допомогою реклами, дуже часто за цим в реальності криється тільки продаж обіцянок споживачеві і нічого більше, тобто B2C. Інвестор тут і є безпосереднім споживачем продукції стартапу.
Бізнес-модель теж можна продати. Це здійснюється за допомогою договору франчайзингу, коли одна сторона передає іншій стороні за плату право на певний вид бізнесу, використовуючи розроблену бізнес-модель його ведення. Перетворення успішного бізнесу в відтворену бізнес-модель з подальшим продажем франшизи – відмінний спосіб отримання додаткового прибутку.
Неможливо здійснювати підприємницьку діяльність без бізнес-моделі, оскільки сенсом існування будь-якої компанії є отримання прибутку. Тому з самого початку потрібно визначити, як ви будете заробляти гроші.
