конкуренція

Конкуренція – суперництво між учасниками економічних відносин за обмежені ресурси: сировину, робочу силу, капітал, ринки збуту. Конкуренція в широкому сенсі присутня в будь-якій економіці – як плановій, так і ринковій. У першому випадку підприємства та інші економічні суб’єкти часто конкурують на позаринкове і навіть позаекономічне поле (боротьба за прихильність керівних органів держави за збільшення або зменшення планових завдань, а також за директивне забезпечення ресурсами), а в другому – дефіцитні ресурси розподіляються на основі вільних торгів.


З точки зору економічних теорій ринкової економіки оптимальною вважається досконала конкуренція – стан ринку, при якому всі конкуруючі суб’єкти занадто малі щодо розміру ринку, щоб істотно впливати на умови купівлі та продажу товарів. У цьому випадку підприємства змушені оптимізувати свою діяльність, щоб мати можливість задовольнити максимальні потреби клієнтів за мінімальними цінами.

У ситуації досконалої конкуренції ціноутворення відбувається на основі попиту і пропозиції безлічі рівноправних покупців і постачальників. Передбачається, що інформація про ціну і якість товару (послуги) у кожного продавця доступна покупцям, вони можуть робити раціональний вибір, повністю уявляючи собі стан справ на ринку. У той же час продавці мають доступ до інформації про запити споживачів, а також рівний доступ до ресурсів.

Досконала конкуренція – ідеал, що не досяжний у реальній економіці на макрорівні, так, як нерівномірний розподіл ресурсів та інформації вносить спотворення в процес ціноутворення. Значний вплив на конкурентне середовище надає і держава, безпосередньо беручи участь у виробництві та споживанні ринкових товарів і послуг, а також стимулюючи і обмежуючи заходи впливу на учасників ринку, в тому числі і з декларованою метою посилення конкуренції.

У реальній економіці присутній недосконала конкуренція – стан ринку, при якому окремі учасники економічних відносин або їх групи можуть істотно впливати на ціни товарів (послуг) для споживачів.


Недосконала конкуренція виникає на ринках, що мають високі бар’єри входу для нових учасників: юридичні (державне ліцензування бізнесу або продукту, а також пряме регулювання ринку), ресурсні (унікальність джерела сировини), фінансові (дорожнеча будівництва виробничих потужностей), трудові (недостатня кількість робочих рук або обмеження з боку профспілок) та інше.

Все це робить процес входу на ринок нових постачальників утрудненим, а положення існуючих великих учасників ринку – привілейованим. У результаті з часом виробництво або постачання товару на ринок концентрується в руках однієї або декількох великих компаній, які отримують можливість збільшувати свій прибуток за рахунок завищення цін на продукцію. Частина додаткового прибутку при цьому може направлятися на посилення захисту від появи конкурентів.

При сильних природних і штучних спотвореннях ринкового середовища можлива поява крайніх форм недосконалої конкуренції – олігополії і монополії.