Українському бізнесу запровадять нові покарання за податкові помилки.

податки

Скоро українські платники не будуть платити штрафи і пені за порушення податкового законодавства. Фінансове покарання залишиться тільки для тих, хто навмисно ухиляється від платежів у бюджет. У випадках, коли порушення сталося з вини інших осіб або контролюючих органів, платників податків звільнять від фінансової відповідальності. Мало того, держава буде доплачувати з бюджету тим, хто зазнав збитків через незаконні дії податківців.


«Бездіяльність контролюючих органів або дії банків, інших учасників платіжної системи, операторів поштового зв’язку, а також збої в електронних системах прийняття звітності та інше — на практиці таке трапляється часто», — пояснила UBR.ua фінансовий аналітик компанії Eterna Law Зоя Кравченко основні причини, з яких платник виявляється без вини винним у порушенні закону.

Тому Мінфін спільно з експертами інтерактивної податкової платформи TaxLink розробив законопроект, який реформує систему фінансової відповідальності платника за порушення податкового законодавства. Після громадського обговорення та доопрацювання він буде винесений на затвердження уряду.

Тільки за злий умисел

Зараз фінансова відповідальність — це покарання без вини. Платник заплатить штраф за несвоєчасну сплату податку незалежно від того, винен він у порушенні чи це сталося через неможливість виконати норму закону або платник не усвідомлював факту свого порушення. Наприклад, податкова міліція вилучила сервери, і компанія не змогла вчасно підготувати і здати звітність.

Тому пропонується ввести принцип винної відповідальності платників на противагу існуючому покаранню без вини.

«Згідно з новою редакцією ст. 109 НК, запропонованою у проекті Мінфіну, податкове правопорушення — це протиправне, як правило, винне діяння», — уточнила партнер юридичної компанії Esquires, адвокат Вікторія Ковальчук.

Тобто, карати за несплату податку можна буде тільки у випадку, коли є пряма вина платника. Однак з цього правила є винятки. Штраф доведеться заплатити в будь-якому разі за неподання/несвоєчасне подання звітності, заяв та інших документів про взяття на облік, відкриття/закриття банківського рахунку, а для фізосіб-підприємців – за неподання інформації, яка міститься у держреєстрі ФОП.

І що найважливіше: порушення строків реєстрації податкових накладних (п. 119.3 НК) також каратиметься незалежно від того, чому платник не зміг зробити це вчасно.

Юрист Адвокатського бюро Оксани Кобзар Анастасія Зарудко зазначає, що розмір штрафу залежить від наявності умислу на несплату податкового зобов’язання. Наприклад, несплата/несвоєчасна сплата податку, неправомірне завищення суми бюджетного відшкодування карається штрафом в розмірі 10% від суми несплаченого податкового зобов’язання. Якщо ж ці діяння вчинені умисно — розмір штрафу зростає до 25%.

«Подібну норму нещодавно ввели в РФ — з 19 серпня 2017 року: якщо основною метою укладення угоди є несплата (неповна сплата) податку, то платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 40% від несплаченої суми податку», — зазначила Анастасія Зарудко.

Відповідно до законопроекту, порушення вчинені умисно, якщо податкова доведе, що платник штучно, цілеспрямовано створив умови, у яких немає іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог закону.

Як доведуть провину

Випадки, коли вина з платника відразу знімається, пропонується перерахувати в новому пункті ст. 112 ПК (п. 112.8). Серед них, наприклад, є випадки, коли особа діяла згідно з індивідуальною або узагальнюючою податковою консультацією, або висновком Верховного Суду про застосування норми права.

Так само платник не буде відповідати за порушення, що відбулися з вини банків, поштових операторів, збоїв у роботі електронного кабінету платника податків. А також, якщо є переплати до бюджету за іншими податками, які дорівнюють або більші за сумк несплаченого податку.

Пом’якшуючими провину обставинами можуть бути вчинення порушення під впливом погрози чи примусу, в тому числі через матеріальну або службову залежність. А також збіг тяжких особистих або сімейних обставин. Або коли платник сам повідомив про порушення (крім випадків, коли суму до сплати визначають податківці).

При цьому податківці можуть визнати пом’якшуючими і інші обставини, не передбачені цим пунктом.

«Тому додаткові протоколи опитування, документи свідків, лікаря, інших осіб можуть привести до пом’якшення відповідальності. Оцінку цим обставинам у деяких випадках може об’єктивно дати тільки суд», — пояснила Зоя Кравченко.

Чи зможуть платники обґрунтувати свою позицію, щоб задовольнити податкові органи — невідомо. По суті, податківці зможуть не тільки встановлювати факт наявності вини, але і її ступінь, що в подальшому вплине на пом’якшення або звільнення платника від відповідальності.

«Навряд чи керівник обласної інспекції візьме на себе відповідальність не застосовувати чи застосовувати більш м’який вид відповідальності до платника. Це ж будуть втрати держбюджету», — підкреслила старший юрист юф ILF Олена Калініна.

За її словами, на практиці з 10 актів з податкових перевірок всього 2 були переглянуті на стадії подання заперечень на акт перевірки і один під час адміністративного оскарження. Щоб допомогти визначити, чи хотів платник і справді порушувати закон, пропонується закріпити концепцію «розумної обачності».

Принцип обережності

Платник буде вважатися винним, якщо виявиться, що він мав можливість дотриматися правила і норми, але не вжив для цього всіх заходів. Тому при проведенні перевірки податківці зможуть додатково поцікавитися іншими документами, які не відносяться до предмету перевірки, але можуть свідчити про належну обачність платника.

Людям нарахують солідний штраф за прострочений податок на нерухомість
З одного боку, обов’язок доведення злого умислу покладено на ДФС. З іншого — «достатні заходи», «розумність», добросовісність», «належна обачність» — все це оціночні поняття і малоймовірно, що податківці вважатимуть дії платників розумними та добрими.

«У законопроекті немає механізмів доведення, що всіх заходів обережності було вжито. У кожному окремому випадку це можуть бути різні обставини. Думаю, критерії застосування принципу належної обережності виробить судова практика», — сказала Анастасія Зарудко.

Зараз, наприклад, існує судова практика із застосування принципу належної обережності у справах про відшкодування ПДВ. Платник може втратити право на податковий кредит, якщо ДФС доведе, що він знав або міг знати про зазначення контрагентом недостовірних відомостей. Або про те, що документи підписані уповноваженою особою і т. д.

Доказом того, що платник податку діяв з розумною обережністю, може бути витребування всіх установчих документів контрагента, його перевірка у відкритих базах даних, перевірка реальності юридичної адреси і т. д.

«Більшість дій потрібно прописати у внутрішніх документах компанії, зокрема в наказі про облікову політику підприємства. Складати і засвідчувати ці дії протоколами, підписувати комісією відповідальних осіб на підприємстві», — уточнила Зоя Кравченко.

Надія на допомогу Податкової руйнується п. 17.1.9. ПК, який забороняє ДФС розголошувати відомості про платника без його письмової згоди. Тобто, збирати інформацію і докази, що підкріплюють правомірність операції, доведеться самостійно.

Зате, якщо дії або бездіяльність податківців завдали збитків компанії, їх відшкодування можна витребувати з держави.


Відшкодування збитків

Законопроект розписує механізм відшкодування державою збитків за неправомірні рішення. Достатньо встановити факт збитків і причинно-наслідковий зв’язок між діянням держави і заподіяними збитками.

Якщо особа, чиї права порушені, не може повністю довести суму завданих збитків, їй буде виплачена фіксована сума в розмірі мінімальної зарплати (зараз 3200 грн).

«Якщо збитки перевищують одну мінімальну зарплату, доводити їх буде так само складно, як і раніше», — говорить Анастасія Зарудко.

Разом з тим в законопроекті з’явився перелік витрат, які можуть вважатися збитками:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника;

додаткові витрати: штрафи, сплачені контрагентам, вартість додаткових робіт, послуг та інше;

витрати, пов’язані з адміністративним і судовим оскарженням (не більше 50 розмірів мінімальної зарплати або 160 тис. грн).

Однак цей перелік не вичерпний.

Водночас, роблячи акцент на спрощенні механізму застосування штрафів та процедури відшкодування збитків, Мінфін залишає для платника кілька мін уповільненої дії.

Небезпечні новації

Одна з таких новацій — обов’язок не тільки посадових осіб компанії, але і її співробітників давати пояснення представникам ДФС під час перевірки.

«По суті, ця норма може виключати право будь-якого співробітника підприємства, закріплене ст. 63 Конституції України — не давати пояснення щодо себе як співробітника компанії», — зазначила UBR.ua старший юрист ILF Олена Калініна.

Законопроект також пропонує збільшити терміни проведення податкових перевірок та термін для її продовження. Це суперечить більш ранній концепції Мінфіну про зниження тиску на бізнес з боку фіскальної служби.

Цікавий момент і щодо механізму повернення переплати і помилково сплачених податків. Чинна редакція Податкового кодексу (п. 43.5) визначає чіткі терміни для підготовки ДФС висновку для казначейства про повернення таких сум з бюджету. За недотримання цього порядку податківці несуть відповідальність.

Але в запропонованому законопроекті ця норма виключена, що ставить під сумнів можливість контролю з боку платника за виконанням своєї вимоги до ДФС про повернення сум переплат. Автоматично платник позбавляється права встановити момент порушення свого права, тобто момент, коли ДФС не передасть такий висновок в казначейство для виконання.

Костянтин Симоненко

Джерело: news.finance.ua

Сподобалась стаття? Будь ласка, поділіться зі своїми друзями:
Залишити відповідь

:) :D :( :o 8O :? 8) :lol: :x :P :oops: :cry: :evil: :twisted: :roll: :wink: :!: :?: :idea: :arrow: :| :mrgreen: