Вихід на роботу для більшості людей є логічним рішенням, але не менш логічним може бути рішення піти з роботи. Особливо це стосується компаній, які змінили власника або в результаті злиття стали частиною великої корпорації. При такому положенні справ здається, що особливо нічого не змінилося: те ж робоче місце, те ж оточення, ті ж умови, – але щось все одно йде не так. Ми пропонуємо вам ознайомитися з сімома сигналами, які дадуть вам знати, що пора змінювати роботодавця.
Люди, яких ти поважав, звільнені
Перша ознака того, що більше не варто триматися за робоче місце – звільнення співробітників, які користувалися заслуженою повагою. Зрозуміло, нова мітла по-новому мете, але в усьому має бути міра. Якщо садівник вириває разом з бур’янами і корисні рослини, то гріш ціна його компетентності. Коли при зміні власника звільняються грамотні люди з вищого дивізіону, що говорити про цінності співробітника нижчої ланки. Як тільки пролунав цей дзвінок, потрібно не зволікаючи підшукувати нове місце роботи. Не чекайте, поки самі станете витратним матеріалом. В такому випадку знайти нову роботу на хороших умовах буде значно важче.
Люди більше не цінуються
Хороший бос цінує своїх співробітників і до певної міри дозволяє їм мати невеликі слабкості або примхи. У будь-якому випадку звільнення має відбуватися за певними законами, з повідомленням, часом на передачу справ, рекомендаціями і іншим.
Але якщо відбувається так, що сьогодні людина є, а завтра її вже з незрозумілої причини звільнено, – пора збирати речі і йти добровільно. Зниження витрат на оплату праці і скорочення співробітників – звичайний процес в роботі будь-якого підприємства, тут немає нічого незвичайного. Але цей процес повинен бути абсолютно прозорий. Люди не повинні бути просто робочою силою, завжди має залишатися повага.
Зростання некомпетентності
Якщо звільнення стосується в першу чергу висококваліфікованих співробітників, то складається ситуація, при якій некомпетентність або недостатній професіоналізм інших працівників стає більш вираженим. Якщо керівництво помічає цей пролом, проводить роботи по ліквідації наслідків проведених кадрових перестановок, і після закінчення шести місяців ситуація якщо не остаточно, то значно поліпшена, то у такої компанії є перспективи. Але якщо до кінця перехідного періоду не було зроблено ніяких вдалих кадрових призначень, то пора збирати речі і шукати нове місце роботи.
Бос не розуміє бізнесу
Найсумніша і красномовна ознака того, що пора йти, якщо місце головного керівника займає людина, яка не розуміє природу бізнесу, потреб клієнтів і вашої ролі в компанії. Якщо вас весь час запитують: “А чим ви взагалі займаєтеся і до якої міри це необхідно?” – вважайте, що вам пощастило. Більш красномовного свідчення, що пора звільнятися, вам не отримати.
Попередні можливості просування блокуються
Так вже вийшло, що при злитті компаній посади, які на вашому підприємстві вважалися вакантними або доступними для отримання, вже зайняті особами з материнської компанії. Якщо в разі злиття ви бачите, що пріоритет в заповненні вакансій віддається людям з головної організації, а кар’єрне зростання для вас є одним з показників особистого і професійного успіху – йдіть. Ваші варіанти просування по кар’єрних сходах значно обмежаться, якщо ви залишитеся.
Скорочення програм розвитку
Одним з важливих показників серйозності компанії є її програми особистісного та професійного розвитку співробітників. Якщо вони закриваються через “економію” або під якимось іншим приводом – це нехороша ознака для вас і для компанії в цілому. Грамотний керівник мислить довгостроковими перспективами, і якщо скорочуються освітні програми зараз, то майбутнього у компанії немає, тому що майбутнє компанії складається з майбутнього конкретного співробітника. Якщо не росте працівник, не росте і організація.
Роботи більше, нагорода менше
Коли йде скорочення кадрів, стає менше самих кадрів, а ось їх робота разом з ними не йде і обов’язки розподіляються між співробітниками, що залишилися. Але, як правило, збільшення обов’язків не означає пропорційного зростання заробітної плати. Це загрожує не тільки невдоволенням від матеріальної винагороди. Додаткові навантаження чреваті фізичним і емоційним вигоранням. Щоб цього уникнути, необхідно вчасно розпізнати нежиттєздатність такої організації і розглянути варіант зміни роботи.
