Всі ми знаємо, що сьогодні існує величезна кількість різних варіантів вкладення грошей, але мало хто знає що саме являє собою кожний з них. Тому в цій статті ми з Вами спробуємо розглянути всі основні види інвестицій, їх характеристики, суть і відмінності.
Більшість людей нашого сучасного суспільства, яких цікавить питання примноження своїх фінансових коштів і будь-яких інших матеріальних цінностей, безумовно, зацікавить питання інвестицій, їх різновидами і успішного інвестування.
Класифікація інвестицій дуже різноманітна і залежить від різних факторів. Наприклад, які форми власності беруть участь в інвестуванні, який зміст інвестицій, характер участі в цьому процесі, терміни інвестування тощо. Давайте, розглянемо більш детально декілька видів інвестицій.
Повна класифікація видів інвестицій
Основних груп інвестицій дві: портфельна (фінансова), і реальна. Так званою портфельної (фінансової) інвестицією, вважається сукупний обсяг усіх вкладених інвестицій, за допомогою яких вкладник досягає своїх певних цілей.
Портфельні інвестиції, як правило, вкладаються в акції, валюту, дорогоцінне каміння чи метали – золото, платину і т.п. Зазвичай цим займаються різні інвестиційні фонди, менеджери, фінансові консультанти, а не сам інвестор.
До реальних інвестицій відносяться капітальні вклади в матеріальні та нематеріальні активи. Такими активами можуть бути: інтелектуальна власність, виробництво, основний і оборотний капітал. Інвестиції цієї підкатегорії є довгостроковими.
Реальні інвестиції можуть підрозділятися на такі види:
- інвестиції, які вкладаються у власне підприємство, для поліпшення його ефективності. При цьому відбувається заміна обладнання, модернізація основних фондів і передислокація потужностей виробництва;
- інвестиції, які вкладаються в нове виробництво. У цьому випадку відбувається реконструкція вже діючого або створення нового виробництва;
- інвестиції, які вкладаються в розширення підприємства. При цьому досягається збільшення обсягу випущеної продукції діючого виробництва. Такі інвестиції ще називають екстенсивними;
- інвестиції, які вкладається в чуже підприємство. За допомогою таких інвестицій вкладник бере участь у різних інвестиційних проектах або бере участь в якому-небудь замовленні, в тому числі і державному;
- інвестиції, які вкладаються в органи державного управління на їх вимогу. Це відбувається в тих випадках, коли необхідно задовольнити вимоги влади щодо дотримання норм безпеки, економічних стандартів та інших норм діяльності підприємства, менеджерами або консультантами.
До групи реальних інвестицій також відносяться інвестиції інтелектуальні. Це вклади в нематеріальні цінності. Наприклад, у розвиток прогресу, наукові дослідження, підвищення рівня кваліфікації персоналу, купівля та впровадження нових технологій і т.п.
Залежно від змісту самої інвестиції вона може бути у вигляді грошових коштів, рухомого або нерухомого майна, прав на майно, прав на користування землею або іншими матеріальними і нематеріальними цінностями.
За характером участі вкладника в самому процесі, інвестиції поділяються на два види: прямі і непрямі. Так, при проведенні прямої інвестиції відбувається особисте участь інвестора при виборі об’єкта для вкладання в інвестується об’єкт його капіталу. Крім цього, прямою інвестицією може бути вкладання коштів у статутний капітал підприємства з метою отримання доходу або для отримання певних прав, які даватимуть можливість управляти цим інвестованим об’єктом. Якщо вкладення інвестицій складають 25% від загального капіталу підприємства, то у світовій практиці такі інвестиції вважаються прямими.
Непрямими інвестиціями є такі види вкладення, коли при інвестуванні вибір об’єктів для здійснення цих дій, відбувається без персональної участі інвестора, а за допомогою різних посередників – фінансових консультантів, фінансових компаній, пайових фондів і тому подібних організацій.
Як правило, інвестиції вкладаються на певний строк. Вони можуть бути: короткостроковими – такі інвестиції вкладаються на термін до 1 року; середньостроковими, які вкладаються на термін від одного року і до п’яти років; довгостроковими – це інвестиції, які вкладаються на термін більше п’яти років.
Види інвестицій в залежності від форми власності:
- приватні інвестиції – це вклади, які вносять окремі приватні особи або приватні організації;
- державні інвестиції – це такі, які здійснюються унітарними організаціями чи владою – місцевими або центральними, за рахунок коштів, які взяті з бюджету, у позику або з персональних джерел;
- інвестиції змішані – робляться як юридичними, так і фізичними особами, інвестиційними фондами, органами влади і т.п.;
- іноземні інвестиції – це такі, які робляться іноземними юридичними і фізичними особами або державами;
- спільні інвестиції відбуваються при спільній участі декількох держав.
Характеристика інвестицій в залежності від прибутковості, ризиків і ліквідності
Інвестиції можуть відрізнятися за ступенем прибутковості від зроблених вкладень і діляться на чотири види: високо прибуткові, середньо дохідні, низько дохідні і безприбуткові. Розглянемо кожну з них детальніше:
– високоприбуткові, говорять самі за себе. Такі інвестиції мають високий рівень доходу, який буде вище середнього показника прибутковості на інвестиційному ринку;
– середньо дохідний – практично відповідають таким показником, як середня прибутковість на інвестиційному ринку;
– низько дохідні – відповідно нижче середнього показника прибутковості на інвестиційному ринку;
– безприбуткові – це такі інвестиції, які вкладаються не для отримання доходів, а для того, щоб поліпшити екологічну, соціальну та інші види сфер суспільства.
Інвестиції поділяються залежно і від ступеня можливих ризиків. Найоптимальнішими є без ризикові інвестиції, при яких повністю відсутній ризик втратити капітал чи очікуваний прибуток. Вкладники мають стовідсоткову гарантію отримання чистого доходу від вкладення капіталу.
Інвестиціями низько ризиковими є такі, при яких ризик втратити капітал нижче, ніж середній ризик на інвестиційному ринку. Інвестиції середньо ризикові мають рівень ризику приблизно такий же, як середній ризик на інвестиційному ринку.
Найнебезпечнішими є високо ризикові інвестиції, які значно перевищують середній ризик на інвестиційному ринку, але у випадку гарного результату, можуть принести дуже значний прибуток вкладнику. Це можуть бути різні спекулятивні операції і проекти з високим ризиком. Такі інвестиції називаються спекулятивними.
Ступінь ліквідності інвестицій може бути різною. Розрізняють високоліквідні, средньоліквідні, низьколіквідні і неліквідні інвестиції:
- вклади в операції, які у самі мінімальні терміни дають грошовий дохід при відсутності втрат вартості, відносяться до високоліквідних інвестиціям;
- вклади, які дають грошову прибуток в термін від одного до шести місяців при відсутності втрат вартості, є средньоліквідними;
- низьколіквідні інвестиції дають грошовий прибуток не раніше, ніж через півроку. Такі інвестиції вкладаються в акції мало відомих підприємств або в проектів, які створені за застарілими технологіями або не закінчені;
- інвестиції, які є неліквідними, перебувають у складі майнового комплексу. Тому їх неможливо самостійно перевести в грошовий еквівалент.
Інвестиції підрозділяються територіально на:
– зовнішні – такі, які вкладаються за межами держави вкладника;
– внутрішні – це інвестиції, які вкладаються в об’єкти, розташовані в межах території держави або регіону інвестора.
Так само види інвестицій характеризуються і по виду зробленого вкладу. Так, наприклад, первинними інвестиціями вважаються вклади із застосуванням капіталу, який створений з особистих або позикових коштів. Реінвестиціями є вклади, які сформовані з доходів від первинних інвестицій. А дезінвестиції формуються при вилученні з обороту раніше вкладених капіталів, але без застосування їх в подальшому у вигляді внесків.
При класифікації інвестицій використовується і наступний параметр – як обліковуються кошти. Розрізняють два види: валові і чисті інвестиції. Під валовим інвестуванням розуміють сукупність внесених коштів в нове підприємство, або купівля обладнання та інтелектуальних цінностей. Чисте інвестування – це сума валових інвестицій з урахуванням відрахувань на амортизацію.
Інвестиції можуть проводитися як в окремі об’єкти, так і в комплексні. Тому існує поняття «сумісність інвестицій». За характеристикою сумісності вклади бувають: взаємозалежні, незалежні і взаємовиключні (альтернативні). При взаємозалежній інвестиції капітал вкладається в об’єкт, який пов’язаний з іншими об’єктами. У цьому випадку черговість реалізації може здійснюватися тільки комплексно. Інвестиції, вкладені в автономні об’єкти для інвестування, які входять в один портфель, називаються незалежними.
Альтернативні або взаємовиключні інвестиції характеризуються схожими цілями реалізації, номенклатурою продукції, особливостями технологій і мають ряд загальних характеристик: неліквідність – в цьому випадку інвестиції вкладаються в нетрадиційні активи, мало невідомі ринку. Термін володіння такими активами досить тривалий – від п’яти до десяти років. Негативна кореляція з іншими активами є позитивним моментом, це сприяє додаткової диверсифікації портфеля. Присутній необхідність в широкому аналізі.
Види інвестицій в залежності від об’єктів інвестування:
- інвестування у фізичні активи. У цьому випадку капітал вкладається в розвиток потенціалу окремої галузі або підприємства. Такий вид інвестицій є фундаментом для створення виробничого потенціалу країни, галузі або підприємства. Завдяки цьому, поліпшуються результати виробництва;
- інвестування в нематеріальні активи, а саме – об’єкти, які не є матеріальними цінностями, які не продаються і не застосовуються в процесі виробництва більше року. Це інвестиції в різні права: авторські і користування земельною ділянкою, а також патенти, ліцензії, торгові марки та витрати на організацію;
- інвестиції інноваційні. При цьому відбувається вкладання капіталу в програми з навчання і в об’єкти НТП;
- якщо в процесі вкладання інвестицій відбувається придбання нової організації, в цьому випадку виходять нетто-інвестиції;
- брутто-інвестиції виникають при з’єднанні вільних нетто-інвестицій і реінвестицій в один комплекс. Вони направляються на покупку і формування нових засобів для виробництва, щоб підтримати основні фонди.
Кожна поважаюча себе компанія повинна робити інвестування, інакше вона не зможе бути конкурентоспроможною на ринку. Існує поділ інвестицій на активні, які сприяють збільшенню прибутку організації, і пасивні – вони не допомагають збільшити конкурентоспроможність і вона залишається на колишньому рівні.
Існує ще один вид інвестицій, який називається ануїтет. У цьому випадку інвестор або вкладник отримує прибуток через певний часовий відрізок регулярно. Наприклад, при вкладенні коштів у Пенсійний фонд, людина зможе отримувати дохід після виходу на пенсію.
В даний час інвестиційні рішення отримали велике поширення. Це сприяло розділенню їх на окремі наступні напрямки: інвестиції, за допомогою яких створюються різні альянси – консорціуми, фінансові групи, багатонаціональні синдикати; інвестиції, що спрямовуються на поглинання великих підприємств. Це робиться для того, щоб вийти на нові джерела ресурсів; інвестиції, які сприяють виникненню складних фінансових інструментів.
Варто відзначити, що деякі люди думають, що поняття фінансування – це і є інвестування. Дійсно, вони взаємопов’язані між собою, однак це не одне і те ж. При фінансуванні підприємства надаються кошти вкладаються в створення матеріальної бази. А при інвестуванні – основною метою є отримання доходу від вкладу фінансових коштів.
Ще дуже важливо розуміти, що капітальні вкладення є всього лише однією зі складових частин інвестування. Вони передбачають створення нових фондів або відновлення старих. Самі ж інвестиції включають в себе і вклади в оборотні активи, і різну, інтелектуальну власність, а також фінансові інструменти. Таким чином, капітальні вкладення безпосередньо відрізняються від інвестицій.
