З давніх часів, лихварів не любили ніколи. Хто такі лихварі? Це ті, хто давав гроші в борг, а потім отримував їх назад, але з відсотками. Йшли роки, століття і ось сьогодні, сучасні лихварі – це банки.
Банк нині – це потужна кредитно-фінансова організація, яка надає послуги населенню. Сьогодні через банк можна оплатити різні послуги, переказати гроші, отримати кредит. У більшості банків оплати і перекази можна виконати навіть не встаючи з дивана – скориставшись онлайн-банкінгом, через інтернет або мобільний телефон. Здавалося б – живи і радій, проте, не все так просто і ми в звичайному житті, мало замислюємося над питанням – а що ж з нас за все це мають, невже тільки відсоток при проведенні певних операцій? Отже, пора задуматися і над тим, як банки обманюють клієнтів.
Можливі дві основні форми обману:
• При видачі кредиту
• При користуванні кредитною карткою
1. Легенди про «нульову» ставку
На перший погляд здається, що банк себе обділяє, відриваючи від себе останнє, в дійсності виходить інше. Сучасний «лихвар» пропонує нібито дешевий кредит, за ставкою, наприклад, – 5% річних. А у інших банків – 25-30%. Клієнт йде в банк зі ставкою 5%, це очевидно, але є один момент, який не озвучується банком до кінця: комісія. Її стягують на додаток до ставки і роблять це щомісяця. Як правило, комісія не така велика і складає 1-2% в місяць, що здається дрібницею і присипляє увагу позичальника, але при цьому, переплата виходить величезною.
Якщо брати кредит на 5 років і 30% внеском, за фіксованою ставкою 20% в рік, то в підсумку, подорожчання покупки можливе на 40-35%. Якщо брати такий же кредит на 5 років, під 5% річних, з комісією в півтора відсотка щомісяця, то переплата буде – близько 80%.
2. Розстрочка
Коли банк і автодилер укладають договір, з’являється можливість користуватися розстрочкою, здається, що немає нічого кращого, ніж розстрочка на один-два роки, під символічні – 0,1% річних. Однак, мало хто звертає увагу на те, що внесок тут, не найголовніша стаття витрат по кредиту. Комісія банку, переказ грошей автосалону, реєстрація автомобіля, страховка – за це все теж доведеться заплатити, плюс, держмито, нотаріус. Розстрочка починає здаватися вже не настільки привабливим моментом, крім основного внеску, позичальникові доводиться віддавати мало не до двадцяти відсотків вартості автомобіля знову банку, страховій компанії і т.п.
3. Страхування
Тут знову мова про «змову», але якщо попередній пункт розглядався як партнерство банку та автодилера, то тут слід згадати про спільну роботу банку і страхових компаній. Кожен банк має перелік страхових компаній, послуги яких так само надаються клієнту, при укладанні угоди. Здавалося б – зручно, страхова компанія перевірена, раз її рекомендує сам банк. Як обманюють банки в цьому випадку? Насправді, вартість пропонованих страхових продуктів від партнера, суттєво завищена. Ризики по кредиту, можна було б застрахувати, наприклад, на сто тисяч грн у страховика, що не співпрацює з банком, але страховик-партнер банку, запропонує це за сто двадцять тисяч. До того ж, цей страховий продукт, швидше за все, буде нести набір опцій, змінити які або відмовитися від яких неможливо.
4. Схема погашення
Тут позичальникові пропонують вибрати спосіб погашення, який так само буде впливати на вартість позики. Пропонується або класичний спосіб, або ануїтет. Класичний спосіб – це виплати, які зменшуються щомісяця. Ануїтет – рівний щомісячний платіж. За ідеєю, другий спосіб зручніше, завжди можна знати на скільки розраховувати, фіксована сума дозволяє чітко планувати витрати.
Тонкість погашення кредиту полягає в тому, що клієнт не завжди розбирається в аспекті: дата внесення грошових коштів та дата списання в рахунок погашення заборгованості не одне і те ж. Позначаючи в договорі дату списання, банк повідомляє клієнту, що вранці або ввечері позначеного дня, буде проведено списання коштів з розрахункового рахунку позичальника на свій. Якщо на рахунку позичальника не опиниться потрібної суми, то тут же буде проведено нарахування штрафів і пені за те, що настало прострочення по платежу.
Позичальник повинен пам’ятати, що дата оплати залежить від того, який спосіб перерахування коштів банку він вибере. Справа в тому, що якщо перераховувати гроші через інший банк, термінал або пошту – то це може зайняти декілька днів. І знову тут є підводний камінь. Обчислення строків проводиться в «банківських днях», тобто, субота або неділя не рахуються. Якщо в суботу позичальник перераховує гроші через платіжний термінал, то в банк вони надійдуть тільки в понеділок вранці, в кращому випадку.
5. Обман клієнтів шляхом махінацій
Вище були описані способи обману клієнтів «законні», однак, є банки, які пускаються на хитрощі вже зовсім надзвичайні.
Банки можуть обманювати і так: видається кредит, позичальник гасить його і після запевнень на словах, що він все оплатив, банк його «відпускає». Потім, через півроку-рік, коли колишній клієнт вже і думати забув про виплачений кредит і позбувся старих і непотрібних паперів, надходить дзвінок з банку і повідомляють про, нібито, наявний борг.
Приблизний діалог може бути такий: «У мене все оплачено, мені ж сказали» – «У вас є платіжки, документ, що підтверджує сплату?» – «Ні». В цьому випадку виходу немає і доводиться платити заново. Якщо ж документ у колишнього позичальника виявляється і він пред’являє його, банк просто посилається на помилку в системі.
