Що таке промислове шпигунство, сьогодні знає не з чуток практично кожна людина, навіть не пов’язаний з бізнесом. А ось керівникам і працівникам комерційних і державних організацій доводиться безпосередньо стикатися з цим явищем.
Конкуренція – це, безсумнівно, двигун економіки. Але недобросовісна конкуренція – це її гальмо, оскільки суперечать закону методи ведення бізнесу підточують і порушують струнку систему взаємовідносин, що охороняються державою. Сам по собі збір інформації про конкурента не заборонений законом, якщо для цього використовуються легальні методи. Якщо ж способи добування інформації заборонені законом, то тоді й виникає явище, яке прийнято називати промисловим шпигунством.
Але для чого потрібно порушувати закон, добуваючи інформацію? Невже мета виправдовує засоби? Як виявляється – виправдовує. У будь-якої успішної і розвивається компанії є свої секрети – це і особливі технології, і відомості про найбільш важливих клієнтах, і плани розвитку бізнесу. Саме збереження комерційної таємниці дозволяє на крок випередити конкурентів, коли в запасі є невідомі їм козирі. Витік інформації – це розкриття всіх карт, після чого конкурентам не складе труднощів обставити що не вміє зберігати секрети суперника, використовуючи його ж досягнення.
Промислове шпигунство може переслідувати одне з наступних завдань:
1. Отримання інформації про конкурента. Саме по собі добування інформації при цьому не завжди спричиняє шкоду для об’єкта шпигунства, незаконними є лише методи її одержання. Зазвичай це перший етап інформаційної розвідки. Отримані відомості узагальнюються і аналізуються, після чого приймаються рішення про подальші напрямках роботи. Якщо інформація свідчить про те, що конкурент поки не становить серйозної загрози, заходи щодо збору відомостей можуть бути призупинені. Необхідність в промисловому шпигунстві для простого збору інформації
- може виникнути при розвідці ринку в певному регіоні;
- у випадках, коли конкурент ретельно охороняє відомості про свою компанію;
- при появі нової компанії.
Однак отримана інформація може бути використана на шкоду тому, у кого вона отримана. Це відноситься до випадків перехоплення вигідних угод та інвесторів, використання відомостей про працівників підприємства для отримання додаткових підходів до цікавого об’єкту. Отримана інформація також може бути вигідно продана іншим конкурентам.
2. Внесення змін до джерела інформації. Вирішення цього завдання можливе як активними (підробка, підчистка, стирання і т.п.), так і пасивними діями (невнесення даних, невиправлення наявних помилок у базах даних). Найбільш часто переслідувані цілі – дезінформація конкурента, введення його в оману, що неминуче тягне для нього матеріальні втрати. Наприклад, за допомогою дезінформування можна змусити конкурента укласти свідомо невигідний контракт, перевести гроші шахраям, найняти некомпетентних фахівців.
3. Знищення інформації. Найбільш простий спосіб заподіяння шкоди за допомогою промислового шпигунства. Знищення відомостей може бути вигідно, якщо інформація є обов’язковою умовою для вирішення якихось певних завдань бізнесу. Наприклад, для довідкової служби знищення баз даних веде до повної паралізації роботи. Для приватного детективного агентства знищення джерел інформації призводить до втрати здобутих доказів. Для промислового підприємства знищення документації може призвести до неможливості реалізувати проект або до втрати репутації (якщо документи необхідно було надати замовнику або в державні органи). Знищуватися може як сама інформація (наприклад, стирання файлів на комп’ютері), так і її джерела (спалювання паперу, поломка аудіо носіїв).
Перераховані вище завдання можуть вирішуватися при здійсненні промислового шпигунства як окремо, так і комплексно. Виходячи з поставлених завдань вибираються як методи ведення шпигунства, так і заходи протидії їм.
