A nice girl hanging up dollars on the clothesline

Багато батьків вважають, що дитину треба вчити поводитися з грошима, але далеко не кожен знає, як саме це робити правильно. І складнощів тут багато. По-перше, не завжди батьки самі в змозі отримати подібні знання в дитинстві. По-друге, в суспільстві розвинений культ споживання, і грошове питання стає занадто значущим, особливо при нестабільній економіці. І, по-третє, тому що підходів до навчання поводженню з грошима існує безліч, і всі вони, з точки зору їх авторів, – самі правильні. Що ж робити батькам? Як навчити дитину поводитися з грошима?


Потрібно враховувати, що ніякі теоретичні знання і спеціально створені ігрові ситуації не принесуть користі, якщо дитина не буде бачити правильного ставлення до грошей на конкретних прикладах, які будуть постійно демонструвати батьки в магазині, в банку або при плануванні видатків.

Чому навчати дитину, поки вона ще мала?

У віці 4-6 років дитина ще не в змозі зрозуміти абстрактний зміст грошей. Можна вчити її якимось конкретним і простим діям, пов’язаним з грошима, наприклад, розрізняти монетки, передавати гроші касирові при здійсненні покупки. Корисно пояснити малюкові, що батьки ходять на роботу, отримують за свою роботу гроші і купують на них різні речі. Корисним навичкою буде розглядання разом з малюком рекламного буклету магазину – з поясненнями, що, купуючи товари, на які пропонується знижка, можна витратити менше грошей.

Дитину в 6-8 років слід вчити, що якщо гроші витрачені, їх більше не буде, і просто так їм взятися нізвідки. Наочно це видно в магазині, коли гроші за покупки віддаються касиру. Менш наочний урок, якщо на касі розплачуються за допомогою карти. Малюк часто сприймає карту як спосіб виконати будь-яке бажання.

Ще один обов’язковий урок для малюка в магазині: поділ витрат на обов’язкові та необов’язкові. Слід навчити дитину користуватися заздалегідь складеним списком покупок, правильно вибирати потрібні продукти. Трохи пізніше до цим умінь потрібно додати здатність орієнтуватися в цінах.

Якщо дитина просить купити їй ще одну іграшку або цукерку, потрібно пояснити, що робити це недоцільно: вона виявиться зайвою. Має сенс пояснити дитині, як саме варто витратити наявну суму, щоб були придбані всі необхідні заплановані речі. Західні психологи при цьому не рекомендують вживати вирази «нам це не по кишені, ми не можемо цього купити». У дитини в цьому віці така фраза викличе занепокоєння і страх.

До моменту вступу до школи дитина повинна знати, звідки беруться гроші і куди вони потім витрачаються: грошима оплачуються рахунки, продукти, спортивні секції для дитини і батьків, поїздки тощо.

Кишенькові гроші

Слід видавати дитині гроші на кишенькові витрати. Коли малюк навчиться добре рахувати і орієнтуватися в номіналах купюр (а відбувається це, як правило, у віці 7-9 років), можна починати виділяти йому кишенькові гроші. Конкретна сума при цьому визначається добробутом родини, але, в будь-якому випадку, вона не повинна виявитися занадто значущою для сімейного бюджету. Чим молодша дитина, тим частіше повинна бути періодичність видачі кишенькових грошей. Наприклад, в 7 років можна видавати суму на тиждень, в 10 років – на два тижні, а підлітку доцільно видавати всю заплановану суму раз на місяць, щоб він вчився розраховувати свої кошти протягом усього цього періоду.

Кишенькові гроші дитина повинна витрачати сама і вирішувати, на що саме, теж сама. Засуджуючи малюка за нібито нераціональні витрати, ми викривлюємо сам сенс видачі кишенькових грошей. Це не означає, що з ним не варто обговорювати майбутні витрати: варто, і радити, безумовно, потрібно, а от засуджувати і забороняти – ні. Однак якщо дитині грошей не вистачило, і вона просить додаткову суму, не варто відразу поспішати йому на допомогу: відповідальність за витрати дитина повинна нести сама.

Видаючи дитині гроші на кишенькові витрати, має сенс дотримуватися наступних правил:

  • Сума не повинна залежати від того, як дитина себе поводила або вчилася в школі, якщо, звичайно, ви заздалегідь не домовилися про якісь «премії».
  • Дитина повинна відчувати визначеність, тому гроші повинні видаватися регулярно.
  • Тепер більше не варто купувати дитині всякі дрібниці, нехай вона це робить з власних коштів, і таким чином вчиться розраховувати свої витрати.

Не всі батьки вважають, що дитині слід давати кишенькові гроші. Пояснень і причин тут відразу декілька. Іноді мамі чи татові здається, що, маючи гроші в кишені, діти будуть занадто вільні: можуть виїхати на інший кінець міста, гуляти по магазинах без конкретної мети, купувати непотрібні дрібниці. Батьків, яким така поведінка здається неприпустимою, можна зрозуміти, але їхні діти при цьому часто відчувають себе обділеними, адже у їх приятелів таких проблем немає. Нерідко батьки відмовою в кишенькових грошах намагаються зберегти повний контроль над дитиною і вплив на нього: їм психологічно комфортніше купити все, що дитина захоче, але тільки після конкретного прохання.

Навчилися витрачати – вчимося заощаджувати

Як навчити дитину поводитися з грошима. Дитина вже навчилася самостійно витрачати кишенькові гроші, але поступово стала розуміти, що їх постійно не вистачає? Саме час поговорити про накопичення грошей.

Рекомендується така проста вправа: викладати башточку з монеток одного номінала і питати малюка, чи багато в башточці грошей. Спочатку дитина буде відповідати «ні», але потім башточка стане більше, і відповідь буде «так». Дуже наочна вправа, що показує, що якщо не витрачати все відразу, а збирати, можна купити щось велике і цінне.

До речі, вправу можна продовжити, вибудовуючи башточку до тих пір, поки вона не впаде. Адже збирати до нескінченності дійсно не має сенсу, чи не так? Тепер дитині можна подарувати гаманець або красиву копілку, щоб вона могла збирати гроші.

Школяр і гроші

У західних країнах дитині, якій виповнилося 10 років, відкривають власний рахунок у банку і довіряють керувати ним самостійно. Іноді така практика може виявитися корисною і в нашій країні. Але, в будь-якому випадку, відвідування школярем банку, зрозуміло, разом з батьками, буде корисно в плані його загального розвитку. Чим старша дитина, тим складніше повинна бути інформація про способи поводження з грошима. Молодшому школяреві цілком доступні знання про іпотеку, зарплатні карти, банківські депозити і кредити. Корисно показувати школяреві свої записи про доходи і витрати. Для цього можна намалювати грошові надходження і витрати на папері або скористатися спеціальними комп’ютерними програмами.

Одне з найбільш важливих умінь, яке навчить дитину поводитися з грошима, і яке обов’язково слід пояснити школяреві – це формувати фінансові цілі. Дитина повинна вміти чітко сформулювати, що саме хоче придбати, а потім порахувати, скільки на це потрібно грошей і в який термін можливо на цю мету накопичити.

Школяра слід навчити заповнювати квитанції, стежити за балансом. Зручно використовувати для навчання електронний гаманець. Зацікавити дитину накопиченням можна розповіддю про процентні ставки і накопичувальні рахунки. Навчаючи школяра поводженню з грошима, потрібно не забувати, що людина, у якої недостатньо такого досвіду, насилу зможе визначити співвідношення ціни покупки і її якості, тому придбання часто будуть здаватися невигідними.


Як ставитися до реклами

Особливо і дуже важливе питання, безпосередньо стосується фінансової грамотності – ставлення дітей до реклами, яка вимагає купувати все більше і більше.

Захистити дітей від потоку реклами ми не можемо, але можемо навчити ставитися до неї з якоїсь дозою скептицизму. Можна періодично обговорювати з дитиною ті хитрощі і недомовки, які використовують автори реклами. Можливо, в ній не згадані негативні якості товару? Можливо, ціна, яку хочуть за цей товар, не надто розумна? А можливо, існують товари з кращими якостями і за більш прийнятною ціною? Корисно пояснювати дитині, що реклама для того і створюється, щоб людина при її перегляді захотів купити рекламовану річ, і щоб йому здалося, що якраз без неї-то йому не обійтися.

Підліток і фінансова грамотність

В середньому і старшому шкільному віці дитина повинна добре уявляти собі, що таке податки і необхідність їх виплати. Крім того, він повинен мати уявлення про обережність при зберіганні фінансової інформації, наприклад пін-кодах, паспортних даних. Підлітку варто пояснити, що не слід викидати фінансові документи в сміттєві корзини: вони можуть привернути увагу не занадто добропорядних людей.

Не варто сперечатися, що можна заощадити чималу суму, якщо привчити себе не здійснювати імпульсивних покупок. Перш ніж купити щось, слід відповісти собі на кілька простих запитань:

  • чи насправді мені потрібна ця річ?
  • можливо, я зможу її купити дешевше?
  • чи достатньо у мене грошей, щоб покупка не пробила пролом у бюджеті?
  • а, можливо, на ці гроші можна купити щось інше?

Якщо чесно відповідати на них, від багатьох покупок вдається безболісно відмовитися.

Ефективна техніка – відкладена покупка. Що це означає? Якщо у підлітка є потрібна сума на придбання вподобаної речі, порекомендуйте йому почекати з покупкою. Якщо бажання не пройде через 1-2 дні, значить, річ дійсно варта того, щоб її купили.

Ще одне зовсім маленьке доповнення. Гроші – річ дуже важлива, робить життя набагато комфортніше. Коли людина заробляє багато, це набагато краще, ніж невелика зарплата. Все так, та все ж, гроші – це тільки частина життя, а не найголовніше в ній: це дитині доведеться якось пояснити.