Валюта Євро була введена як засіб платежу 1 січня 1999 р. в одинадцяти державах Євросоюзу: Австрії, Бельгії, Німеччини, Голландії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурзі, Португалії, Фінляндії, Франції. 1 січня 2001 р. євро прийняла дванадцята країна – Греція. Простір, на якому введено євро, називається єврозоною.
Однак з 1 січня 1999 р. до кінця 2001 р. в обігу не було ні банкнот, ні монет євро. Валюта існувала тільки в безготівковій формі. У євро можна було відкрити банківський рахунок, але не можна було отримати їх в готівковій формі. Банкноти та монети виплачувалися в національній валюті, при цьому перерахунок проводився по жорстко встановленим курсом. Можна було також розплачуватися кредитними картами в Євро в магазинах.
Цей період був підготовчим для переходу на готівкові євро, в тому числі для звикання населення до нових цін; цінники в магазинах вказували дві ціни: в націольній валюті і євро. Існувало і технічне обмеження: потрібно було надрукувати майже 15 мільярдів банкнот, і викарбувати більше 51 мільярда монетам.
Банкноти та монети євро введені в обіг 1 січня 2002 р.
1 січня 2007 до єврозони приєдналася Словенія, яка замінила словенський таллер на загальноєвропейську валюту. Роком пізніше євро взяли Кіпр і Мальта, замінивши їм кіпрський фунт і мальтійську ліру.
Нарешті 1 січня 2009 року до єврозони приєдналася Словаччина, яка стала шістнадцятим державою «Еврозони», а 1 січня 2011 року – Естонія.
З 1 січня 2014 року Євро введено в обіг в Латвії.
З 1 січня 2015 року – в Литві.
Фактично в Єврозоні виявилася також Чорногорія, яка раніше використовувала в якості національної валюти німецькі марки.
Євро емітуються Європейським Центральним Банком. Це загальний центральний банк для всіх держав єврозони. Він виконує такі ж функцією, які в Україні виконує Національний банк. Він визначає грошову політику, емітує гроші, контролює платіжні засоби, і т.п. Резиденція Європейського Центрального Банку розташовується у Франкфурті на Майні (в Німеччині).
