Рекомендаційні листи – з юридичної точки зору, не більше ніж пережиток минулого. Жоден роботодавець не має права вимагати надання такого листа і вже тим більше, висувати його як обов’язкову вимогу при працевлаштуванні.
На сьогоднішній день рекомендаційний лист використовується в якості додаткового додатка до резюме і мають на меті підвищити шанси претендента на отримання бажаної посади.
Що таке рекомендаційний лист, його стиль і особливості
Рекомендаційний лист – це складена у вільній формі характеристика, яка відображає професійні якості претендента. Такий лист складається за місцем попередньої роботи громадянина або за місцем проходження ним навчання та відображає важливі для роботодавця якості, які готові засвідчити колишній роботодавець або навчальний заклад.
Для рекомендаційного листа зразка не існує (якщо говорити про встановлений зразку, або найбільш поширену застосовну форму). Так як цей документ носить виключно інформативний характер, то при написанні листа слід керуватися стандартними правилами, що застосовуються при оформленні ділових листів.
До таких правил можна віднести вживання ділового стилю мовлення (виняток художніх, що не несуть смислового навантаження фраз, які застосовуються для прикраси мови), дотримання вимог до звернень (Ви, колега, партнер і т.п.), вказівка ??на конкретного упорядника, засвідчення документу підписом особи, яка складала його.
Як складаються рекомендаційні листи
Отже, як ми вже сказали вище, такі документи складаються за місцем колишньої роботи або навчання претендента. При оформленні рекомендаційного листа зразку слідувати необов’язково. Однак в найзагальніших рисах зразок рекомендаційного листа, виглядає приблизно так:
У верхньому правому куті вказується конкретний роботодавець, на роботу у якого розраховує здобувач (якщо він відомий), а якщо невідомий, то можна вказати призначення листи – «для пред’явлення за місцем вимоги»;
В середині листа вказується найменування: «рекомендаційний лист»;
Далі слід безпосередній текст листа, який може бути приблизно таким: «Я (ПІБ) в період часу з« __ »______ 20__р. по «__» _____ 20__р. був керівником Максименко О. І.. У зазначений період, Максименко О. І. займав посаду __________. У його посадові обов’язки входили наступні обов’язки: ______________. В ході професійної діяльності на зазначеній посаді Максименко О. І. опанував наступні навички: ___________. За час роботи в ТОВ «Зірка» Максименко О. І, проявив себе з позитивного боку, про що додатково свідчать такі його успіхи і досягнення як ___________. »;
В наступній частині листа зазвичай вказуються причини звільнення з попереднього місця роботи;
Закінчує інформаційну частину листа суб’єктивна оцінка професійних якостей претендента , колишній роботодавець висловлює свою думку про працівника.
Говорячи про зразок рекомендаційного листа, то його кінцівка виглядає приблизно так: «З огляду на викладене та керуючись власною оцінкою професійних якостей Максименко О. І., відзначаємо повну відповідність його займаній раніше посаді і готовності до виконання аналогічних обов’язків надалі. Бажаємо Максименко О. І. подальших професійних успіхів і вдосконалення в обраному напрямку діяльності »;
В самому кінці ставиться підпис посадової особи, яка складала рекомендаційний лист і дата складання.
Хто зазвичай завіряє рекомендаційний лист
Найбільш часто в рекомендаційному листі стоїть підпис безпосереднього керівника здобувача (ним може бути керівник відділу, філії, структурного підрозділу). В даний час, розвитку і розширення повноважень кадрових служб і так званих «менеджерів по персоналу», намічається тенденція складання таких документів безпосередньо ними.
Якщо рекомендаційний лист складається не за місцем колишньої роботи здобувача, а, наприклад, за місцем його навчання, то підписувати рекомендаційні листи студенту зазвичай доводиться завідувачу кафедри, декану або (набагато рідше) ректору.
Якщо здобувач навчався на будь-яких підготовчих курсах або курсах додаткової освіти (підвищення кваліфікації), то складання і підписання рекомендаційного листа лягає на плечі керівника даних курсів.
