Звільнення з роботи – це завжди неприємна та спірна процедура. Існує безліч прикладів конфліктних випадків, коли працівника, на його думку, звільняють безпідставно. Тому доцільно розглянути перелік причин для розірвання трудового договору з працівником, що регламентується Кодексом законів про працю.
Звільнення працівника та внесення відповідних поміток до трудової книжки може назавжди заплямувати його репутацію, і як результат – створити серйозні проблеми з подальшим працевлаштуванням. Основними «шкідливими» статтями звільнення для робітника виступають наступні.
Однією з причин може стати недостатня кваліфікація чи невідповідний роботі стан здоров’я працівника. Роботодавець може звільнити працівника і у випадку, якщо існує заборона допуску до державної таємниці (якщо наявність допуску обов’язкова для даної посади). Аргументованою підставою для звільнення за даною статтею може виступати, наприклад, медична довідка про стан здоров’я працівника або інші об’єктивні! дані. Варто підкреслити, що відсутність спеціальної освіти не може бути підтвердженням низької кваліфікації працівника, а відповідно, і підставою для розірвання трудового договору. Винятком є відсутність водійського посвідчення при влаштування на роботу, пов’язану з керуванням автотранспортними засобами.
Також звільнити можуть за прогули без поважних причин. Не прийшовши на роботу навіть один робочий день або будучи відсутнім три години підряд працівник дає усі підстави для його звільнення. Дана стаття можу бути застосована, якщо існує документальне, письмове підтвердження факту невиходу на роботу без наявності поважних причин. Варто відмітити, що сімейні обставини можуть слугувати серйозною причиною невиходу на робоче місце, проте кожен випадок розглядається індивідуально.
Звільнити працівника можливе, якщо він з причини тимчасової непрацездатності не вийшов на роботу впродовж чотирьох місяців підряд. Винятком може слугувати наявність у працівника хвороби, за якої передбачено триваліший термін збереження посади. Декретна відпустка не є підставою для розірвання договору – за жінкою має бути збережено її робоче місце. Звільнити працівника можливо за статтею, що передбачає вихід на роботу у стані алкогольного, токсичного та наркотичного сп’яніння. Цей випадок має бути підтверджений медичною довідкою.
Невиконання обов’язків, які покладені на працівника, якщо даний факт носить характер систематичного. Схема наступна: через невиконання своїх обов’язків працівником спочатку працедавець має застосувати до нього «попереджуючі» норми, наприклад, догану. Якщо дане порушення спостерігається за працівником неодноразово, працедавець має усі підстави для його звільнення.
Розкрадання майна роботодавця. Цей факт має бути підтверджений у суді. Після вироку суду працівника мають звільнити протягом одного місяця.
Якщо на роботу повернувся працівник, який раніше займав цю посаду. Поновити працівника можливо у тому випадку, коли було винесено рішення суду про його незаконне звільнення з роботи вже після того, як цю посаду обійняв новий працівник.
Існують статті звільнення з роботи, які практично не відбиваються на іміджі працівника – це звільнення за власним бажанням та за згодою обох сторін.
Якщо працівник планує звільнитися за власним бажанням, то він зобов’язаний! попередити про свої наміри за два тижні до розірвання договору. Зробити це необхідно у письмовій формі, простими словами, написати необхідну заяву. Проте якщо вимагає ситуація (працівник переїжджає на нове місце проживання), роботодавець відразу має підписати заяву про звільнення. Якщо ситуація змінилася, і працівник не пішов з роботи, його заява, написана раніше, не може бути використана як причина для розірвання договору, крім випадків, коли на цю посаду вже запросили іншу людину.
Сподіваємось, ця стаття стане корисною, адже знання цих нюансів захистить від порушень процедури звільнення з боку працедавця та допоможе відстояти свої інтереси в суді у разі незаконного звільнення.
